Репресії єврейського населення під стінами Замарстинівської в’язниці. Фото 1941 року
Українська історія, особливо її новітній період, сповнена трагічними та кривавими подіями. Чимало з них, нажаль, відбулось у Львові. Історична пам’ять сучасників пов’язує найжахливіші сторінки історії міста із певними місцями, яких маємо чимало – тюрма на Лонцького, львівське гетто, Вулецькі пагорби, “Бригідки”… Особливе місце у цьому сумному переліку посідає в’язниця на Замарстинові.
Один з корпусів в’язниці на Замарстинівській, 9. Фото 2015 року
Ділянка, де згодом постане в’язничний комплекс, одна з найдавніших у Львові, відома ще за часів князя Данила Галицького, який дарував ці землі вірменській громаді. Тут було розташовано два храми – Хреста, та Святого Стефана, при них був цвинтар та вірменський жіночий монастир…
У XVII сторіччі більшість ділянки перейшла у власність монахів-театинців. Згодом, у 1746 році театинці продали будинок ордену місіонерів.
Замарстинівська в’язниця. Фото до 1939 року
Під час секуляризаційної реформи цісаря Йосифа ІІ у 1784 році ченців-місіонерів виселили, а монастир закрили. Спочатку на території облаштували шпиталь, згодом т.з. малі касарні та гарнізонну тюрму, відому як Замарстинівська. Церкву Святого Хреста, яка була на подвір’ї колишнього монастиря, переобладнали на військову каплицю, а костел cв. Казимира, зведений місіонерами перебудували на гарнізонний суд.
Один з колишніх корпусів тюрми (старі Великі касарні) на Замарстинівській, 7. Фото 2015 року
У 1824 році, на місці розібраного храму, споруджено так звані Великі касарні (тепер це вулиця Замарстинівська, 7), тут розмістили військовий суд із власною в’язницею. Згодом, всі споруди об’єднаються у великий комплекс, що зайняв половину кварталу між вулицями Замарстинівською, Дмитра Детька, проспектом Чорновола та Під Дубом.
Перші дні німецької окупації, на задньому плані – Замарстинівська тюрма. Фото 1941 року
Після окупації 1939 року радянські слідчі органи пристосували в’язницю до своїх потреб, каплицю зачинили… В’язниця стала символом нової політики, у документах її позначали №2… Почалися репресії, внаслідок яких тюрма переповнилася політичними в’язнями…
Апогей трагедії розпочався із II Світовою війною. У червні 1941 року відступаючі енкаведисти знищили у дворі та підвалах близько 800 ув’язнених, замітаючи сліди їх захоронили на місці злочину. Нова, нацистська влада, з метою антирадянської та антисемітської агітації, відкрила тюрми для близьких та рідних замордованих в’язнів. У подвір’ї тюрми відбулася панахида за померлими…
Репресії єврейського населення під стінами Замарстинівської в’язниці. Фото 1941 року
Терор завжди породжує терор. Вміло продумана пропаганда спровокувала хвилю єврейських погромів… Згодом нацистський Голокост у Львові набрав обертів, які вже неможливо було зупинити… Замарстинівська в’язниця у цій машині смерті посідала одне з провідних місць…
Меморіал пам’яті жертв політичних репресій при одному з колишніх корпусів. Фото 2015 року
Після війни у приміщенні тюрми знаходилося пожежне училище. Пізніше на цій території розмістили школу міліції. За адресою Замарстинівська, 9, у будівлі колишньої в’язниці міститься правничий факультет Львівського державного університету внутрішній справ.
Перед будівлею в часи незалежності спорудили меморіальний комплекс пам’яті жертв політичних репресій, закатованих у Замарстинівській тюрмі.
Євгеній ІПАТОВ Джерело
