15 січня у Львові святкували 445-річчя “Апостола” Івана Федоровича, першої друкованої книги України .
З нагоди річниці у львівському музеї Пінзеля, що на площі Митній відкрили тематичну виставку, пише Gazeta.ua.
“Апостол, не лише перша друкована книга в Україні, а перше видання доступною для людей мовою. Не латиною, не древньогрецькою, не польською і не німецькою. Книжка, яка удоступнила знання для простих людей, вплинула й на формування того світу, у якому ми живемо. Масове тиражування знань через книги спричинило виокремлення та усталення національних мов, зокрема української. Вплинуло на формування націй та національних держав, – розповідає директор Львівської галереї мистецтв Тарас Возняк. – Тим, що сьогодні тут зібрались саме українці, ми зобов’язані “Апостолу”.
Книга зберігається у фондах Музею староукраїнської книги при Львівській національній галереї мистецтв імені Возницького. Там вона опинилася після експедиції 1968-го.
“Апостола” видали у Львові. Зберігався він у селі Лісневичі у церкві Симеона Стовпника. Нині – частина міста Пустомити Львівської області , – розповідає завідувачка відділу “Музей Книгодрукування” Віра Фриз.
– Коли працівники галереї мистецтв прийшли в експедицію в храм, він був занедбаний. Там вдалось виявити 8 стародруків, які ми сьогодні також експонуємо. Серед них був і “Апостол” Федоровича. Згодом, довкола цієї книги і побудували роботу у Музеї книгодрукування у Львові”.
Саме в цей день 445 років тому Іван Федоров закінчив друкувати «Апостол» у Львові
Видання унікальне ще й тому, що протягом років на його сторінках читачі робили записи. Перший – датований 1574 -м. Присвячений даруванню “Апостола” у храм в Лисневичах. Другий – 1667, про виготовлення оправи для палітурки. На сторінках книги чимало “автографів”, які вочевидь залишили священики та дяки храму. Дехто вправлявся в каліграфії на пустих полях книги, та залишав записки із прокльонами потенційним грабіжникам храму.
“Книгодрукування було важим та тривалим процесом. Спочатку створювались літери. Їх виливали із “друкарського сплаву” – свинця, олова та вісмута у різних пропорціях. Літери виливали у великих кількостях, адже на одній сторінці могло бути 30 літер “а” чи 58- “б” , – розповідає друкар, історичнй реконструктор Валентин Колонтай. – Тоді із них збирали шпальту. Весь текст набирали у дзеркальному відображенні на спеціальній рамі. На нього наносили фарбу “мацами”.
Це інструмент у вигляді шкіряної подушки, набитої кінським волосом з дерев’яною ручкою. Форми із текстом покривали папером чи пергаментом, та поміщали під прес. Іван Федорович використовував чорнила на олійній основі. Шпальта сохла кілька днів. Потім, книгу зшивали. Друкування було швидше ніж переписавання книги, але значно довше, ніж сучасні технології книговидавництва”.
Автор: Валерій Шмаков
Побачити першу друковану книгу України та взяти участь у майстер-класах із книгодрукування за технологіями Івана Федоровича, можна до кінця березня.
