Перший ботанічний сад, перший кегельбан та перший парк культури і відпочинку у Львові, як не дивно, мають дуже багато спільного, оскільки розміщувались за одною адресою та були пов’язані з діяльності славнозвісного Куркового товариства у Львові.
«Стара» стрільниця на вулиці Лисенка та прилеглий до неї ботанічний сад у 1828-1848 рр. Листівка 1916 року
Саме Куркове (від слова півень) або ж Стрілецьке товариство відоме ще з 1445 року. Початково, його функції полягали як в участі в обороні міста, так і стрілецькому вишкілі городян. В пізніші роки товариство набуло рис аристократичного елітарного клубу, а його членами ставали переважно поважні жителі міста.
«Нова» стрільниця на вулиці Лисенка. Вигляд до реконструкції. Фото 1872-1890 рр.
У 1773 році Стрілецьке товариство отримало від міста нову ділянку для своїх вправ – підніжжя так званої Вовчої гори. Уже за кілька років члени товариства викупали Чечевичецький сад, що пролягав поруч і в 1789 році збудувало тут першу Стрільницю.
Кегельбан в будинку Стрілецького товариства на вулиці Лисенка. Фото 1897 року.
В 1823 професором Ернстом Віттманом закладено перший у Львові ботанічний сад навколо Стрільниці. Відомо, що професор встиг поставити оранжереї і підготувати ділянки під насадження рослин, однак через виїзд до Відня не встиг завершити розпочате. Його роботу продовжив Франциско Голубек у 1833 році. Практично одночасно з впорядкуванням території, у 1825-1829 рр. за проектом архітектора Франца Трешера споруджується будинок стрільниці з приміщенням для зборів та святкувань. Цей будинок зберігся й досі. Зараз він розташований за адресою Лисенка, 23а, та примикає до огорожі, що відмежовує територію стрільниці від вулиці. Традиційно, ця споруда іменується як «стара» стрільниця. Саме в цьому будинку, в 1868 році відбулися установчі збори товариства «Просвіта». А в 1869 році вперше відбувся Шевченківський концерт.
Постамент з погруддям Яна III Собєського перед будинком Стрілецького товариства на вулиці Лисенка. Фото 1900 року
У 1870-1871 рр. проводиться реконструкція «старої» стрільниці та зводиться новий будинок, проект котрого розробив архітектор Йозеф Енгель. Це була вишукано зовні споруда, схожа на мініатюрний замок, з пишним урочистим залом в середині. З 1872 року товариство отримало право облаштувати в своїй будівлі кегельбан. Початково він мав лиш дві доріжки, однак був розширений в 1901, 1904 та 1910 рр. Функціонувала дана кеглярня аж до 1939 року.
Міська стрільниця на вулиці Лисенка. Листівка 1900 року
У 1890 році в ході розширення та реконструювання ботанічного саду він набув композиційної структури пейзажного парку. Ландшафтними роботами керував знаний на той час садівник Бауер. Одночасно проводились й реставраційні роботи будівель товариства. В 1891 році перед «новою» стрільницею постав постамент з бюстом польського короля Яна IIIСобєського. А в 1899 році власність товариства поповнила новозбудована кам’яниця авторства архітектора Альфреда Каменобродського. Зараз це житловий будинок за адресою Лисенка, 23. Флюгер у вигляді півня на її даху нагадує про первинну приналежність будівлі.
Члени Стрілецького товариства та їхні діти під час інтронізації нового куркового короля. Фото 1908 року
В продовж першої половини XX ст. діяльність Стрілецького товариства запам’яталась щорічними дійствами, приуроченими до обрання та інтронізації нового куркового короля. Це була грандіозна процесія, в котрій всі учасники мали урочисте вбрання або народні костюми.
Вигляд будинку стрільниці перед відкриттям в ньому музею. Фото 2011 року. Взято з «Вікіпедії»
З приходом радянської влади діяльність товариства припиняється. Разом з цим припиняє функціонування кегельбан, а місце на постаменті замість польського короля зайняв бюст Сталіна. В 1949 році в парку стрільниці влаштували міський парк культури та відпочинку, що функціонував до 1951 року, доки не відкрили Центральний парк культури та відпочинку ім. Богдана Хмельницького. Цікаво, що тодішній місцевій радянській владі прийшло в голову ще й брати гроші за вхід у даний парк. На стрілковому майданчику по вечорах відбувалися танці. Додатково було споруджено дерев’яний літній Зелений театр, вхід в котрий, однак, теж був платний.
Інтер’єр музею визвольної боротьби України. Сучасне фото
З 50-х років приміщення стрільниці належало військовим. Тут діяв тир, а також займався ансамбль Прикарпатського військового-округу. З початком незалежності будівля на деякий час запустіла, однак в 2012 році у ній відкрито музей визвольної боротьби України.
Володимир ПРОКОПІВ Джерело
