У глобальному світі проживання громадянина на території іншої держави не є чимось дивним, особливо якщо це сусідня країна. Тому не дивно, що майже 11 мільйонів українських громадян опинилися в росії на момент повномасштабного вторгнення. У той день Україна порвала з агресором дипломатичні зносини. Що це означає? Як забезпечується права цивільних осіб-іноземців у країні, з якою поривають дипломатичні зносини. Як отримати консульську допомогу українцям в росії — аналізувала Анна Тропешко, студентка 3 курсу міжнародного права Київського університету імені Бориса Грінченка.
Міжнародна практика припинення дипломатичних відносин свідчить, що рішення про розрив дипломатичних відносин зазвичай є наслідком:
порушення державою міжнародно-правових зобов’язань, вчинення недружнього акту, початку збройного конфлікту тощо.
Розрив дипломатичних зносин здійснюється за допомогою офіційної заяви або видання спеціального нормативного акту від найвищих органів державної влади країни. Так, 24 лютого 2022 року Міністерство закордонних справ України опублікувало офіційну заяву щодо розриву дипломатичних відносин з російською федерацією. Таке рішення було ухвалене після визнання росією незалежності самопроголошених “ДНР” і “ЛНР” та початком вторгнення в Україну.
«Наша держава пішла на такий крок у відповідь на акт збройної агресії рф проти України, вторгнення російських військ задля знищення Української держави, захоплення силою української території та встановлення окупаційного контролю
Наголошуємо, що російська наступальна операція є нападом на суверенітет та територіальну цілісність України, грубе порушення Статуту ООН та основоположних норм і принципів міжнародного права», – повідомляє МЗС.
Це означає що, у разі оголошення розриву відносин обидві сторони залишаються без двосторонньої комунікації у дипломатичній площині, також припиняють свою діяльність українські та російські дипломати. Надалі дипломатичні відносини між країнами відбуваються за посередництва третіх країн. Також кожна держава має забезпечити безперешкодний і безпечний виїзд зі своєї території дипломатів посольства та членів їхніх родин, інших осіб, які користуються відповідним імунітетом. Також є обов’язок у разі збройного конфлікту охорону дипломатичних установ, зберігши майно та архіви.
Розрив дипломатичних відносин не означає розрив консульських
З точки зору міжнародного права розірвання дипломатичних відносин може відбуватися без розірвання консульських відносин. Воно також не скасовує автоматично дію міжнародних договорів, укладених між цими державами. Так стаття 63 Віденської конвенції про право міжнародних договорів від 1969 року визначає наступне:
«Розрив дипломатичних або консульських відносин між учасниками договору не впливає на правові відносини, встановлені між ними договором, за винятком випадків, коли наявність дипломатичних або консульських відносин потрібна для виконання договору».
Водночас, відповідно до статті 74 Конвенції:
«Розрив або відсутність дипломатичних або консульських відносин між двома чи кількома державами не перешкоджає укладенню договорів між цими державами. Укладення договору саме по собі не впливає на стан в галузі дипломатичних або консульських відносин».
При розгляді питання правового захисту осіб на території держави-агресора, варто звернути увагу на те, що Україна розірвала дипломатичні відносини без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року. Це означає, що на російській територій мають право залишитись українські консульства, які займатимуться виконанням передбачених їх функціоналом повноважень.
Проте у випадку, якщо ж дійде до призупинення консульських відносин, українськими питанням перейматиметься країна, обрана як посередник двосторонніх відносин.
Усвіті є відпрацьована юридична схема таких взаємин. У 2008 році Грузія та росія домовилися зі Швейцарією, щоби та була посередником. У швейцарському посольстві в Грузії наразі функціонує відповідна російська дипломатична секція і навпаки, у посольстві в Москві – грузинська. Також Швейцарія є посередником між США та Іраном і має, відповідно, відділ представлення цих держав у Тегерані та у Вашингтоні.
Більш давнім прикладом є ситуація, коли після розриву дипломатичних відносин між Ісландією та Великою Британією у 1976 р. захист інтересів останньої (та її громадян) на території першої забезпечувала створена у структурі посольства Франції у Рейк’явіку секція з питань інтересів Великої Британії.
Як отримати консульську допомогу українцям у росії
«Ми будемо продовжувати захищати права та інтереси українців у росії, у тому числі українських політичних в‘язнів», – зазначено у офіційній заяві МЗС.
У росії діють п’ять консульських установ, що допомагають українцям: відділ при посольстві в Москві, генконсульства в Ростові-на-Дону та Санкт-Петербурзі, а також консульства в Новосибірську та Єкатеринбурзі. Вони допомагають політв’язням, бранцям Кремля, а також пересічним громадянам, яким потрібно отримати паспорт, інші документи, довідки тощо. Також українськими дипломатами було зазначено про те, що у разі необхідності надання невідкладної консульської допомоги громадянам України, які перебувають на території рф, треба звертатися на «гарячу лінію» МЗС.
Таким чином ми можемо казати про те, що інструменти для захисту і відстоюванню інтересів фізичних і юридичних осіб залишатимуться у будь-якому випадку, але обставини можуть бути ускладненні відповідними діями російської сторони.
Контакти гарячої лінії МЗС: +38 044 238 15 88, або на електронну пошту [email protected]. Контакти консульського відділу при посольстві України у Москві (Леонтьєвський пров., 18/17): +74956291988. Контакти генконсульства в Ростові-на-Дону (пров. Халтуринський, 28/40, Ростов-на-Дону): +78632270549. Контакти генконсульства у Санкт-Петербурзі (вул. Бонч-Бруєвича, 1В, Санкт-Петербург): +78123315166. Контакти консульства в Новосибірську (вул. Сім’ї Шамшиних, 30, Новосибірськ): +73833190016. Контакти консульства в Єкатеринбурзі (вул. Гоголя, 15, Єкатеринбург, Свердловська обл): +73432829210.
Окрім іншого, консульства здійснюють реєстрацію новонароджених громадян України.
